Огляд Адріана Михальчишина. Чемпіонські матчі

Матч Ананд-Карлсен.

Ми разом з Олегом Стечком написали книгу про Карлсена, видану в Росії, Німеччині, Іспанії, Франції та Польщі. Ми в ній розповіли про кар’єру молодого самородка, його кращі партії і про те як він ріс, долаючи свої помилки. Дивно лише те, що самі норвежці не захотіли видати книгу про свого героя! Ну, це нехай, дивно інше, що ніхто зі штабів обох суперників не звернувся за консультацією, бо ми ж витратили не одну сотню годин і дещо про Магнуса зрозуміли! Це було б дуже корисно як одним так й іншим, обом штабам. Ну, якщо “самі с усамі”, то нехай. Інформація в сучасному світі стала найціннішим товаром, але не всі це добре розуміють. Вважають товаром лише аналізи, проте на сьогоднішньому найвищому рівні головною тенденцією є не впіймати суперника на варіант, а уникнути його підготовки. Цим і пояснюється тенденція грати зовсім нецікаві туповаті варіанти типу Слов’янки з а6. Проте, це саме тенденція. Другою негативною тенденцією в роботі груп-секундантів є відсутність реальних шефів-стовпів, які намічають стратегію матча. В цьому і була, по-моєму, головна причина поразки Крамніка з Анандом, коли від нього пішли “зубри” Ілескас та Барєєв. А в Ананда був Петер Хайне Нільсен, який теж пішов через тісні взаємини з Карлсеном. Роль цих тренерів-зубрів не тільки в підготовці стратегії, але й і в оцінці напрямку підготовки суперника, а найголовніше – у відчутті стану свого підопічного, приведенні його до оптимальної форми. Плюс, багато психологічних моментів по ходу самого матча, коли з’являються несподівані та не враховані обставини.

Беруть молодих секундантів, комп’ютерних аналітиків, а реального толку від них як кіт наплакав.

От Крамнік з Анандом, по-перше, не підійшов до матчу в оптимальній формі, а по-друге, пішов неправильно в меранські позиції, де група Ананда явно успішніше працювала в комп’ютерній обробці позицій, які там виникають, вони не підходили Крамніку за стилем його гри. І нікому було схопити за руку, авторитета не було у секундантів щоб сказати “стоп, граємо інше, там тебе чекають!”. Минули часи Ігоря Зайцева та Олександра Нікітіна. Хоч Аршак Петросян працює, та й то при нагоді…

Та перейдемо до конкретики. Зрозуміло, що тенденція розвитку шахів вимагає перемоги нової зірки – Карлсена.

Та молодість проб’є собі дорогу, хоч буває і не зразу. Мені чомусь здається, що з досвідом Ананда йому до снаги стримати Карлсена. Особливо розумним вибором дебютної стратегії. І ми можемо стати свідками протистояння, подібного до Петросяна зі Спаським. Там Спаському, хоч і переважаючи Петросяна, проте не вдалося довести свою перевагу з першого разу і довелося чекати ще три роки. Зараз час прискорився і між матчами на першість Світу не минуло і півтора роки!

Які будуть дебюти? Щось нове в репертуарі, але нічого гострого з перцем.

Важливе питання – без Шеф-Тренера в командах чи підійдуть обоє до змагання в оптимальній формі? Один з них точно буде не в формі, бо переможець завжди в формі!

Жіночий матч.

В принципі, було зрозуміло, що Хоу Їфань просто позичила свій титул чемпіонки світу. Окреме питання – якщо шахи йдуть в олімпійський комітет, то при якому здоровому глузді можна придумати, що у жінок система виявлення чемпіонки кардинально відрізняється від чоловічої. У жінок маємо щорічну комбінацію трьох систем: нокаут Чемпіоната Світу, коловиків Гран Прі та матча світової першості. У чоловіків – що два роки. Хоу Їфань поступила в один із найбільших університетів світу в Пекіні (близько 100 000 студентів!) на міжнародні взаємини. Там навчання серйозне і, природно, цього року грала не дуже. Там немає поблажок навіть видатним спортсменам. Та й і в цьому різниця величезна між жінками та чоловіками – у дівчат майже всі з вищою освітою у двадцятці, а в хлопців одиниці (втім, так і з водійськими правами – хто дозволить Карлсену сісти за кермо?).

Та перейдемо до самого матчу.

Як людина, яка перебуває в жіночих шахах і має деякий стосунок до Анни Ушеніної останнім часом, скажу, що за стилем гри вона повинна була бути дуже неприємним суперником для Хоу Їфань. Анні було пояснено що потрібно зробити до матчу по білому репертуару, особливо для успішної гри в матчі. Плюс робота з розрахунком варіантів, покращити планування та позбутися від цейтнотів після цієї роботи. Але в Анни відбулася цілковита тренерська чехарда, підготовка велася цілком неправильно в дебютному сенсі. Анна любить грати з солідним центром, а на матч підготували хороші варіанти, та не під Анин стиль. В інших напрямках підготовки робота теж була невдалою. Тож погано спрацювали всі, а тренери так в першу чергу. Таку підготовку і матч слід ставити у приклад тренерам та гравцям, як геть погану. Забути якомога скоріш!